Англо-голландські війни 17 століть, були викликані торгівельним і колоніальним суперництвом два економічно найбільш розвинених держав 17 ст — буржуазної республіки Сполучених провінцій (Голландської республіки), що займала пануюче положення в посередницькій морській торгівлі і в міжнародній колоніальній експансії 1-ої половини 17 ст, і Англії, буржуазія якої з перемогою революції (див. Англійська буржуазна революція 17 століть ) встала на дорогу активної боротьби зі своїм головним торгівельним і колоніальним суперником. Інтереси обох країн стикалися в Ю.-В.(південний схід) Азії, Америці, Африці, на європейському (зокрема, російському) ринку.
Перша А.- р. ст (1652—54) була оголошена Голландською республікою у відповідь на прийняття англійським парламентом Навігаційного акту 1651, направленого проти голландської посередницької торгівлі. Військові операції проходілі не лише в морських водах, омиваючу Англію і Голландію, але і в Середземному морі, в протоках, що зв'язують Балтійське і Північне морить, в Індійському океані. Морські битви (найбільші — Плімутськоє в 1652, битви Ньюпортськие 1652 і 1653, битва Портлендськоє 1653) йшли із змінним успіхом. Поступово перевага сил схилялася у бік Англії що володіла сильним військово-морським флотом і що встановила блокаду голландського побережжя. Великого збитку Голландії завдавали дії англійців на торгівельних дорогах. За Вестмінстерським мирним договором (14 квітня 1654) Голландія повинна була фактично примиритися з Навігаційним актом.
Друга А.-г. ст (1665—67) була оголошена Голландією в січні 1665, але фактично почалася ще в 1664 захватом англійською морською експедицією голландської колонії в Північній Америці — Нового Амстердама. Голландський флот під командуванням адмірала Рейтера отримав перемогу в Дюнкерка (червень 1666), але потерпів поразку в мису Норт-Форленд (серпень 1666). У червні 1667 голландська ескадра блокувала гирло Темзи. По світу в Марення (31 липня 1667) Новий Амстердам перейшов до Англії, що повернула голландцям захоплений нею під час війни Сурінам.
Третя А.-г. ст (1672—74) тісно переплелася з т.з. голландською війною 1672 — 78, в якій головним противником Голландської республіки виступала Франція; Карл II Англійський вступив в цю війну, будучи пов'язаний з Людовиком XIV таємними зобов'язаннями. Перемога Рейтера над англо-французьким флотом при Текселе (серпень 1673), утворення антифранцузької коаліції, непопулярність війни в середовищі англійської буржуазії (в умовах, коли вирішального значення набували вже не англо-голландські, а англо-французькі протиріччя) спонукали Англію вийти з війни. Вестмінстерський мирний договір (19 лютого 1674) залишив в силі Бредський трактат 1667. А.-г. ст 17 ст прискорили падіння могутності Голландії і перехід торгівельної і колоніальної гегемонії до більш передової в промисловому відношенні Англії.
А.-г. ст, які велися головним чином на морі, зіграли значну роль в розвитку флотів і військово-морського мистецтва. На основі їх досвіду виробилася нова класифікація кораблів (їх ділення на лінійні кораблі, фрегати і ін.), була створена постійна організація флотів, які стали ділитися на ескадри, а останні — на т.з. дивізії (авангард, центр і ар'єргард). Значно змінилася і тактика морського бою. Для 1-ої А.-г. ст характерна відсутність певних бойових порядків: бій починався артилерійською перестрілкою і переходив в єдиноборство окремих кораблів, в якому результат вирішувався артилерійським вогнем і абордажем, деяке значення мало вживання брандерів . В 2-ій і особливо 3-ій А.-г. ст основних бойових буд була колона кільватера, а основою ведення бою — вогонь артилерії, хоча деяке значення продовжують зберігати абордаж і атаки брандерів.
Літ.: Англійська буржуазна революція XVII ст т. 1 (с. 457—467), т. 2 (с. 47—51, 133—136), М., 1954; Ballhausen С., Die drei Englisch-hollandische Seekriege, Haag, 1923.
