Ангарія (лат. angaria, греч.(грецький) angaréia, від среднеперсидського ангирд — кінний гонець),
1) у Римській імперії, а потім у Візантії і ін. державах середньовічної Європи (імперії Каролінгов, Болгарії, Польщі і ін.) державна повинність ямщика (постачання в'ючних тварин для державних перевезень). У 13—14 вв.(століття) у Візантії і Болгарії А. включала і деякі ін. державні повинності (роботи на будівництві доріг, мостів, фортець).
2) Термін «А.» у Візантії, феодальній Італії і деяких ін. країнах Європи часто уживався і для позначення панщини і ін. відробіткових повинностей на користь землевласника.
3) У міжнародному праві — право захвату воюючими державами торгівельних судів нейтральних країн, що знаходяться в їх портах, для використання у військових цілях (перевезення військ, зброї, спорядження і т. п.). У 17 ст морські держави починають укладати договори, що відміняють право А. Первий такий договір поміщений між Францією і Данією в 1645, потім аналогічні договори були поміщені більшістю морських держав. У 19 ст на основі договорів про А. склалася звичайна норма міжнародного права, що забороняє А. Гаагські конвенції 1907, що визначають правове положення нейтральних держав під час війни визнали А. одним з грубих порушень нейтралітету. Не дивлячись на це, під час 1-ої світової війни воюючі сторони прибігали к А. Так, в березні 1918 США і Англію реквізували всі голландські судна, що знаходилися в їх портах, не дивлячись на категоричний протест голландського уряду; США реквізували також ряд судів, що належали Норвегії.
В період 2-ої світової війни А. широко практикувалася імперіалістичними державами. У США ще в червні 1941, тобто до вступу США до 2-ої світової війни, був виданий закон, що надавав президентові право примусового використання (за винагороду) іноземних торгівельних судів, що знаходилися в портах США «в бездіяльності».
