Ангарський каскад
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ангарський каскад

Ангарський каскад, найбільший в СРСР каскад гідроелектростанцій на р. Ангарі, що має в своєму розпорядженні величезні потенційні запаси водної енергії, для використання якої намічена споруда 6 великих ГЕС(гідроелектростанція) з сумарною потужністю близько 14 Гвт (млн. квт ) і середнім річним виробленням понад 70 Твт · ч (млрд. квт · ч ) електроенергії. Сприятливі умови місцевості дозволяють зводити високонапірні греблі незначних питомих об'ємах будівельних робіт і отримувати дешеву електроенергію. 1-м рівнем А. до. була Іркутська ГЕС(гідроелектростанція), введена на проектну потужність 660 Мвт (тис. квт ) в 1958. 2 і 3-й рівнями в схемі намічені низьконапірні Суховськая і Тельмінськая ГЕС(гідроелектростанція) зі встановленими потужностями по 400 Мвт кожна і сумарним виробленням електроенергії 3,4 Твт · ч в середній по водності рік. 4-я рівень каскаду — Братська ГЕС(гідроелектростанція), що досягла в 1966 потужностей 4,1 Гвт. В 1969 в 40 км. нижче за гирло правого припливу Ангари — р. Ілім будувався 5-я рівень — Усть-Ілімськая ГЕС(гідроелектростанція), її потужність 4,3 Гвт, середньорічне вироблення 21,8 Твт · ч. Останній рівень А. до. — Богучанськая ГЕС(гідроелектростанція) з среднемноголетней виробленням близько 18 Твт · ч буде побудована вище с. Богучани. А. до. — основа для розвитку в районах Пріангарья крупних енергоємних промислових комплексів по виробництву алюмінію, титану, магнію і інших видів продукції. Гідроелектростанції каскаду — опорні вузли Єдиної енергетичної системи Центрального Сибіру.

  Ст Ю. Стеклов.