Амхарський мова
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Амхарський мова

мова Амхарський, мова народу амхара . На А. я. говорять, за приблизними підрахунками, від 6 до 11 млн. жителів Ефіопії. Він поширений також серед деяких народностей суміжних країн (у Республіці Сомалі і в східних районах Судану). А. я. розвинувся з діалекту, родинного мові геез, разом з яким (а також з мовами тіграй і тигрові) відноситься до південно-західної гілки семітських мов, хоча і володіє рядом відмінностей і більшою мірою піддався кушитізациі (див. Кушитськие мови ) . Фонетична система А. я. характеризується наявністю одного фарінгального h і ларінгального ‘. Існують глотталізованниє приголосні до, t, аффрікати ç, č, відповідні фарінгалізованним (емфатічеським) в семітських мовах Азії. Збереглися породи і слововивід на основі трьохприголосного кореня, переривистих афіксів, флексії кореня, проте найбільше поширення має суфіксальне словотворення. Порядок слів типовий для кушитських мов: визначення (в т.ч. підрядне речення) передує визначуваному, присудок розташовується на кінці фрази. Зачатки амхарськой літератури сходять до 14—15 вв.(століття) (записи військових пісень, історичних подій і ін.). Як літературна мова А. я. почав розвиватися з кінця 19 ст і особливо з 40—50-х рр. 20 ст До 17 ст ефіопська література розвивалася на древнеефіопськом мові геез. Писемність на основі складового ефіопського листа відрізняється від нього складом букв, а також відсутністю традиційного розділення слів двома крапками.

  Літ.: Юшманов Н. Ст, мова Амхарський, М., 1959; Cohen М., Traité de la langue amharique (Abyssinie), P., 1936; Мовна ситуація в країнах Азії і Африки, М., 1967, с. 122—129.

  Ст П. Старінін.