Аморім (Amorim) Енріке (25.7.1900, Сальто, — 28.7.1960, там же), уругвайський письменник. Автор романів про життя селянства: «Віз» (1933), «Поселянин Агиляр» (1934), «Кінь і її тінь» (1941). Зближення з передовими силами народу відбилося в політичних романах А.: «Дев'ять місяців над Неукеном» (1946), «Ярмарок комедіантів» і «Перемога не приходить сам» (1952), де відтворена картина суспільної несправедливості.
Соч.: Después del temporal, Montevideo, 1953; Los montaraces, B. Aires, 1957; La desembocadura, B. Aires, 1958; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Корраль Абьерто, М.— Л., 1961.
Літ.: Agosti H. P., Enrique Amorim в la realidad campesina, в його кн.: Defensa del realismo, 2 ed., B. Aires, 1955.
