Амаду (Amado) Жоржі (р. 10.8.1912, Ільеус, штат Баїя), Бразільський письменник, громадський і політичний діяч. Член Бразільської компартії. У перших романах «Какао» (1933) і «Піт» (1934) А. прагнув документально показати становлення класової свідомості батраків і робітників. У циклі «романів про Баїе» А. використовує фольклор Бразільських негрів для поетизації життя і боротьби бідняків: «Жубіаба» (1935), «Мертве море» (1936), «Капітани піску» (1937). В середині 30-х рр. брав участь в боротьбі керованого компартією Національно-визвольного альянсу; у 1936 і після встановлення в країні диктатури Варгаса в 1937—38 піддавався арешту, потім емігрував (1941—42). Написав біографії поета-романтика А. Кастру Алвіса і керівника Бразільської компартії Л. До. Престеса, дилогію про криваву боротьбу плантаторів і капіталістів за землю: «Безкрайні землі» (1943, русявий.(російський) пер.(переведення) 1955), «Місто Ільеус» (1944, русявий.(російський) пер.(переведення) 1948). Після повернення до Бразилії А. у 1945 вибраний депутатом Національного конгресу від компартії. Роман «Червоний схід» (1946, русявий.(російський) пер.(переведення) 1949) — образне втілення революціонізації Бразільського селянства — свідчить про освоєння методу соціалістичного реалізму. У 1948—52 А. жив в еміграції у Франції і Чехословакії, брав участь в русі прибічників світу. Роман «Подполье свободи» (1952, русявий.(російський) пер.(переведення) 1954) змальовує соціальну боротьбу в Бразилії 1937—1941. Світу високих думок і відчуттів, героїзму простих людей Бразилії, керованих компартією, протистоїть в романі світ пожадливості, наживи, насильства, розпусти. У романах «Габріела, гвоздика і кориця» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961) і «Дона Флор і її два муж» (1966), збірках повістей «Старі моряки» (1961, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963) і «Пастирі ночі» (1964, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) А., вводячи фольклорні і фантастичні елементи, передає своєрідність волелюбного національного характеру. У 1961 А. вибраний членом Бразільської академії. Член Усесвітньої Ради Міра. Удостоєний Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення світу між народами» (1951). Неодноразово відвідував СРСР.
Соч.: Obras, v. 1—17, Săo Paulo, 1954 — 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Луіс Карлос Престес, М., 1951; Кастро Алвес, М., 1963.
Літ.: Кутейщикова Ст Н., Жоржі Амаду, М., 1954; Тертерян І., Бразільський роман XX ст, М., 1965, с. 161 — 204; Жоржі Амаду. Біобібліографічний покажчик, М., 1965; Jorge Amado: 30 anos de literatura, Săo Paulo, 1961; Tati М., Jorge Amado. Vida e obra, Belo Horizonte, 1961.
