Альшванг Арнольд Олександрович [19.9(1.10) .1898, Київ, — 28.7.1960, Москва], радянський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1944). Закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано в Г. Г. Нейгауза в 1920, по класу композиції в Р. М. Гліера і Б. Л. Яворського в 1922. У 1919—21 начальник військово-музичної школи в Києві. Виступав як піаніст і лектор. Викладав в Київській (1923—1925) і Московській (1930—34) консерваторіях. Автор музичних творів. Особливо відомий як дослідник творчості А. Н. Ськрябіна, Л. Бетховена, П. І. Чайковського, Д. Д. Шостаковича.
Соч.: Клод Дебюссі, М-код.—Л., 1935; А. Н. Ськрябін, М.— Л., 1945; Бетховен, М., 1952; З доп. видавництво, М., 1963; П. І. Чайковський, М., 1959: 2 видавництва, М., 1967; Ізбр. соч.(вигадування), т. 1 — 2, М., 1964 — 65 (є статті про А.).
