Альтаміра-і-Кревеа Рафаель
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Альтаміра-і-Кревеа Рафаель

Альтаміра-і-Кревеа (Altamira в Crevea) Рафаель (10.2.1866, Аліканте, — 1.6.1951, Мехіко), іспанський історик. Суспільну діяльність почав як публіцист, що виступив з республіканських і антиклерикальних позицій. Після встановлення фашистського режиму в Іспанії (1939) емігрував до Франції, потім до Мексики. Вперше в іспанській буржуазній Історіографії А., поряд з розглядом політичної історії Іспанії, досліджував економічні і соціальні питання, феодалізм вважав явищем політичним і правовим. А., хоча і не розкрив причини економічного занепаду Іспанії в 16—17 вв.(століття), першою з істориків побачив в нім причину її політичного занепаду.

  Осн. соч.(вигадування): Historia de España в de la civilizacion española, v. 1 — 4, Madrid, 1900 — 1911; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Історія Іспанії, т. 1 — 2, М., 1951; Historia de la propriedad comunal, 2 ed., Madrid, 1927; Ensayo sobre Felipe II, Мéх., 1950.

  Літ.: Яцунський Ст До., Р. Альтаміра-і-Кревеа — історик іспанської культури, «Питання історії», 1946 № 11—12.