Алунан Адольф Петрович [29. 9 (11. 10). 1848, Елгава, — 22. 6 (5. 7). 1912, там же], латиський актор, режисер, драматург. З 1866 був актором в німецьких трупах в Дерпте (нині Тарту), Ревеле (Талін), Петербурзі. Організатор і керівник (1870—85) Ризького латиського театру (при Ризькому латиському суспільстві) — першого національного театру в Латвії, пересувної трупи в Елгаве (1885—1904). Автор комедій «Доморослий». (1869 — перша латиська оригінальна п'єса), «Бондар і його дружина» (1872), «Добродійний базар», (1911), п'єс: «Хто співав пізно увечері», «Старшини Лієлпілсськой волості» (обидві в 1888), «Шість маленьких барабанщиків» (1890), «Плаче вся моя рідня» (1891) і ін. Основоположник національного театру, А. виховав покоління перших латиш, акторів, сприяв формуванню реалістичного напряму в театральному мистецтві Латвії. У 80—90-х рр. 19 — початку 20 вв.(століття) видавав сатиричні календарі-альманахи, писав сатири проти реакційної латиської буржуазії, поміщиків, духівництва, проти «онімечування» латиської культури. Автор спогадів (видавництво 1924).
Соч.: Seši mazi bundzinieki, Jelgava, 1890; Musu senči, Jelgava, 1905; Mucinieks un muciniece, Riga,1911; Visi mani radi raud, Jelgava, 1932: Atminas par latviešu teatra izcelšanos, Riga, 1924.
Літ.: Latviešu literatüras darbinieki, Riga, 1965.
