Алешин (псевдонім; справжнє прізвище Котляр) Самуїл Іосифович [р. 8(21) .7.1913, р. Замбров, нині в Польщі], російський радянський драматург. Закінчив Військову академію моторизації і механізації (1935). Кандидат технічних наук (1946). У 1941—47 писав гумористичні розповіді. Автор п'єс «Директор» (1950), «Гоголь» (1952), «Строга дівчина» (1953), «Одна» (1956), «Все залишається людям» (1959, постановка МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)а; однойменний фільм, 1963), «Точка опори» (1960), «Палата» (1962, однойменний фільм, 1965), «Людина із Стратфорда» («Шекспір», 1954, постановка 1964), «Дон Жуан» («Помста командора», 1960), «Головна роль» (1964), «Кожному своє» (1956), «Дипломат» (1967), «Інша» (1968) і ін. Для драматургії А. характерні увага до питань радянської моралі, гострота суспільних і психологічних конфліктів. П'єси А. ставляться в багатьох радянських театрах і за рубежем. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: П'єси, М., 1958; П'єси, М., 1962; 6 п'єс, М. [1968].
Літ.: Владімірова З., Живемо один раз, «Театр», 1962 № 10; Аннінський Л., Арифметика, алгебра, гармонія, «Прапор», 1964 № 2.
