Алелюхин Олексій Васильович [р. 30.3.1920, с. Кесова-гора губернії Тверськой, нині область Калінінськая], військовий льотчик, полковник, двічі Герою Радянського Союза (24 серпня і 1 листопада 1943). Член КПРС з 1942. У Радянській Армії з 1938; закінчив Військову авіаційну школу ім. В. П. Чкалова (1939). На початку Великої Вітчизняної війни — льотчик, потім командував авіаційними підрозділами, був заступником командира 9-го Гвардійського винищувального полку, зробив 600 бойових вильотів (під Одесою, Ростовом, в Південній Україні і в Германії), брав участь в 258 повітряних боях, в яких особисто збив 40 і у складі групи 17 літаків. Після війни закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе і Академії Генерального штабу. В даний час (1969) на відповідальній роботі в Радянській Армії. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-ої міри, Олександра Невського, 2 орденами Червоної Зірки, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
