Александровськая Лариса Помпєєвна [р. 2(15) .2.1904], білоруська артистка опери (сопрано), режисер і громадський діяч, народна артистка СРСР (1940). Член КПРС з 1942. Виступила як співачка в 1920 в трупі Главполітпросвета Західного фронту. Музичну освіту здобула в Белмузтехникуме, Студії опери і балету в Мінську (1924—33); учениця В. А. Цветкова і А. П. Боначича. З 1933 — артистка Білоруського театру опери і балету. Партії: Марися, Алеся («Міхась Підгірний», «Алеся» Тікоцкого), Надейка («Квітка щастя» Туренкова), Тетяна, Ліза («Євгеній Онегин», «Пікова пані» Чайковського), Любаша («Царська наречена» Рімського-корсакова), Ярославна («Князь Ігор» Бородіна), Маргарита («Фауст» Гуно), Кармен («Кармен» Бізе) і ін. Образи, створені А., відрізняються щирістю, глибиною, яскравою характерністю, проникливим ліризмом. З 1951 А. одночасно головний режисер Білоруського театру опери і балету (Мінськ). Поставила спектаклі: «Запоріжець за Дунаєм» Гулак-артемівського (1951), «Страшний двір» Монюшко (1952), «Аїда» Верді, «Дівчина з Полісся» Тікоцкого (обидва 1953), «Борис Годунов» Мусоргського (1954), «Надія Дурова» Богатирева (1956) і ін. Виступає також як концертна співачка. Обиралася кандидатом в члени ЦК КП Білорусії (1952, 1954, 1956). Депутат Верховної Ради СРСР 2 — 4-го скликань, Білоруською РСР 3—5-го скликань. Державна премія СРСР (1941). Нагороджена 3 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Лукас Д., Л. П. Александроуськая, в збірці: Мастацтва Савецкай Беларусi Miнськ, 1955, с. 279 — 87; Рузов Р., Л. П. Александровськая, М. — Л., 1950.
