Алашань, пустеля в Центральній Азії, на С. Китаю, між хребтами Алашань (Хеланьшань) і р. Хуанхе на Ст, р. Жошуй (Едзін-гол) на З., передгір'ями Нанинаня на Ю. і тектонічною депресією Гобі біля кордону Китаю з МНР(Монгольська Народна Республіка) на С. Площадь близько 1 млн. км 2 . Висота від 820 м-коду на З.-З.(північний захід) до 1660 м-код на Ю. А. — структурна рівнина пласта з декількома острівними хребтами-кряжами відносна висота до 150—200 м-коду (Баян-Ула, Хара-Ула і ін.) і мелкосопочником, складеним древніми гнейсамі, гранулітамі, амфіболітамі, кварцитами і ін. Характерні багаточисельні замкнуті депресії з неглибоко розташованими опрісненими або засоленими грунтовими водами, інколи з висохлими солоними озерами (Хара-Нур, Джалатай-Давс). Крупні масиви рухливих пісків знаходяться на Ю.-З.(південний захід) — Бадан-Джаренг, на Ю. — Холаліс, на Ю.-В.(південний схід) — Тенгрі і З.-В.(північний схід) — Уланпухо. Масив Бадан-Джаренг представлений найбільш потужними грядами пісків відносною висотою 300—400 м. Річкова мережа досить багата потоками, що тимчасово діють, русла яких наповнюються водою лише влітку, в період мусонних дощів або зливових опадів. Найбільш крупні річки Жошуй і Шуйхе. Озера багаточисельні, але дуже невеликі за площею, окрім озера Сого-Нур і Кулю-бурду. Основні ландшафти: гобі — мелкосопочник і острівні хребти, розкидані на піщано-галечній рівнині з примітивними щебністимі грунтами і розрідженою чагарничковою рослинністю (парнолистник, ефедра і ін.), з елементами степової рослинності; масиви барханних пісків з дуже мізерною рослинністю (карагана, скнари, полини і ін.); цайдами — пониження з близькими грунтовими опрісненими водами і багатою трав'янистою рослинністю (рогози, очерет, очерет, чий, війник, солодка і ін.); солончаки з галофільной флорою (поташник, селітрянки, солянки); саксаульники з чорного саксаулу з селітрянкамі в нижньому ярусі. Тваринний світ представлений сайгаком, пустинним зайцем, ховрахами, піщанками, тушканчиками і плазунами (черепахи, ящірки, змії); зрідка зустрічаються дикі осли — киянги. Населення переважно кочове. Основне заняття — скотарство. Постійні населені пункти розташовані в крупних цайдамах.
Літ.: Обручев Ст А., Східна Монголія, ч. 1—2, М., 1947; Синіцин Ст М., Центральна Азія, М., 1959; Петров М. П., Пустелі Центральної Азії, т. 1, М., 1966.
