Аксакал (від тюрк.(тюркський) ак — білий і сакал — борода, тобто білобородий старий), у тюркських народів при первіснообщинному устрої — глава роду, старійшина; з розвитком феодалізму — представник патріархально-феодальної знаті. Пізніше А.— виборний староста, а також поважна, шанована людина.
