Акарапідоз бджіл, акароз, акаріоз, кліщова хвороба, хвороба острова Уайт, хронічне захворювання, що викликається кліщем Acarapis Woodi Rennie з сімейства Tarsonemidae. Вперше зареєстрований в 1904 на одній з пасік острова Уайт (Англія). А. поширений в країнах Європи і в Європейській частині СРСР. Збудник А. встановлений в 1920 шотландським професором Дж. Ренні (J. Rennie) із співробітниками. Спочатку кліщ локалізується в 1-ій парі грудних трахей, в підстав крил, а також в черевних, грудних, інколи в головних повітряних мішках. У грудних трахеях кліщі розмножуються і поступово поширюються по трахеях всього організму. Поза організмом бджоли кліщі швидко гинуть. Зараження здорових бджіл відбувається при безпосередньо контакті з хворими. (Яйця, личинки і лялечки бджіл кліщами не приголомшуються.) Хворобу заносять роєвиє бджоли, трутні і бджоли-злодійки з пасік, неблагополучних по А. Зараженіє хоч би однієї сім'ї ставить під загрозу всю пасіку. Сприйнятливі к А. майже всі породи бджіл.
Протягом 2—4 років з моменту зараження хвороба нічим не виявляється. Після цього терміну, коли зараженість досягне 50% всіх бджіл в сім'ї, ознаки хвороби можуть бути добре виражені, особливо в перший день весняного обльоту: хворі бджоли швидко виповзають з вулика, але злетіти не можуть. У багатьох бджіл крила складені неправильно. Уражена А. сім'я розвивається слабо продуктивність її знижується.
Для точного визначення хвороби від кожної підозрюваної в зараженні сім'ї посилають у ветеринарну лабораторію по 30—50 бджіл з явними ознаками А.
Для лікування застосовують леткі препарати, що згубно діють на кліщів (ефірсульфонат і ін.). Вживання цих засобів періодично повторюють. Проте для повної ліквідації А. необхідно знищити на пасіці всі хворі і підозрілі по захворюванню сім'ї. Заходи запобігання А. зводяться до ретельного огляду сімей під час першого весняного обльоту, відбору підозрілих в зараженні бджіл і обстеженню їх у ветеринарній лабораторії. В разі виявлення хоч би однієї зараженої сім'ї вся пасіка вважається підозрілою по цьому захворюванню. Карантин встановлюють на всіх пасіках, розташованих в радіусі 5 км. від неблагополучної по А. Продажа бджіл з карантінірованной зони забороняється. Мед, воскове сировина і віск від хворих сімей не небезпечні для людини і здорових бджіл. Тому вирішуються продаж і вивіз цієї продукції.
Літ.: Полтев Ст І., Хвороби бджіл, 4 видавництва, Л., 1964; Svŏboda J., Tlumeni roztočove nakazy, в кн.: Vědeske prace vyzkumného ustavu včelarskeho ČSAZV, Praha, 1958.
