Академія медичних наук СРСР (АМН СРСР), вища наукова медична установа, об'єднуюча найбільш крупних учених-медиків. Заснована в червні 1944. Знаходиться в Москві. У складі АМН СССР(Академія медичних наук СРСР) (на 1 листопада 1969) 110 дійсних членів і 156 членів кореспондентів З 1961 до складу академії обираються іноземні члени. Президент АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) — В. Д. Тімаков (з 1968).
Основні завдання АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР): наукова розробка основних проблем теорії і практики медицини, організація спільних наукових досліджень наукових установ АМН з науковими установами зарубіжних країн, підготовка висококваліфікованих науковців в області медичних і біологічних наук.
Найвищий керівний орган академії — Загальні збори дійсних членів і членів кореспондентів скликане не рідше за один раз в рік. У період між сесіями Загальних зборів всією діяльністю академії керує Президія АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (9 чоловік), що обирається Загальними зборами строком на 4 роки.
До складу академії входять три відділення. 1) Відділення гігієни, мікробіології і епідеміології з 7 інститутами: вірусології ім. Д. І. Івановського, гігієна праці і профзахворювань, загальної і комунальної гігієни ім. А. Н. Сисина живлення, поліомієліту і вірусного енцефаліту, по дослідженню нових антибіотиків, епідеміології і мікробіології ім. Н. Ф. Гамалєї. 2) Відділення клінічної медицини з 13 інститутами: акушерства і гінекології, геронтології, кардіології ім. А. Л. Мясникова, медичній радіології, неврології, нейрохірургії ім. Н. Н. Бурденко, педіатрії, психіатрії, ревматизму, серцево-судинній хірургії ім. А. Н. Бакульова, хірургії ім. А. Ст Вишнєвського, експериментальною і клінічною онкології, по пересадці органів і тканин і лабораторією по пересадці органів і тканин. 3) Відділення медико-біологічних наук з 9 інститутами: біологічної і медичної хімії, мозку, морфології людини, нормальної і патологічної фізіології, фармакології і хіміотерапії, мед.(медичний) генетики, експериментальної медицини, експериментальної патології і терапії, експериментальної ендокринології і хімії гормонів і лабораторіями — алергологічною експериментально-біологічною моделей, експериментальної фізіології по пожвавленню організму і імунобіології.
Академія присуджує засновані при ній 28 іменних премій за видатні наукові праці і відкриття в області медицини. Видає журнали: «Вісник АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР)» (з 1946) і «Бюлетень експериментальної біології і медицини» (з 1936).
Президенти АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР): 1944—46 — Бурденко Н. Н. 1946—53 — Анічков Н. Н. 1953 —60 — Бакульов А. Н. 1960—68 — Блохин Н. Н. З 1968 — Тімаков Ст Д.
Літ.: «Вісник АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР)», № 9, 1964; Статут АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР), М., 1966.
