Айтматов Чингиз (р. 12.12.1928, кишлак Шекер Кировського району Киргизької РСР), киргизький радянський письменник. Член КПРС з 1959. Пише на киргизькій і російській мовах. Закінчив з.-х.(сільськогосподарський) інститут в 1953, працював зоотехніком. Виступив у пресі в 1952 з розповіддю російською мовою «Газетяр Дзюйдо». Широку популярність придбала його повість «Джаміля» (1958) про любов, що витримала всі випробування, про право раніше пригноблюваної киргизької жінки на особисте щастя і суспільну діяльність. Книга А. «Повести гір і степів» (1962) удостоєна Ленінської премії (1963). У повістях (особливо «Джаміля», «Перший вчитель»), що увійшли до неї, і повести «Прощай, Гульсари!» (1966; Державна премія СРСР, 1968) А. виступив як письменник-новатор, майстер психологічного портрета. В центрі уваги письменника — проблема «чоловік і суспільство». Герої А. — духовно сильні, людяні, активні люди сучасної епохи. А. — депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання.
Соч.: Обон, Фр., 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лицем до лиця. Сб. розповідей, Фр., 1958; Джаміля, М., 1960; Повести гір і степів, М., 1963; Прощай, Гульсари!, М., 1967.
Літ.: Ауезов М., Дорога добра!, «Літ. газета», 1958, 23 окт.(жовтень); «Джаміля» і зарубіжна критика, «Літ. газета», 1961, 23 березня; Селівестров М., Одкровення любові. Нотатки про творчість Ч. Айтматова, Фр., 1966; Ашимбаєв Би., Чингиз Айтматов, Фр., 1965.
