Айсберг
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Айсберг

Айсберг (англ. iceberg, голл.(голландський) ijsberg, слово скандінавського походження), крижана гора, крупна глиба льодовикового льоду, плаваюча або сидяча на мілині в океані, морі або пріледниковом озері. Утворюється унаслідок обламування (під впливом гідростатичного тиску води, приливів, течій і вітру) кінців льодовиків, що спускаються у воду. Головні вогнища освіти А., що дають найбільшу їх кількість і найкрупніші екземпляри, — шельфові льодовики Антарктиди і північних островів Канадського Арктичного архіпелагу, а також льодовики Гренландії. Залежно від щільності льоду і води від 83 до 90% об'єму А. знаходиться під водою. Над поверхнею води А. піднімаються в середньому на 70 м-коду (Арктика) — 100 м-код (Антарктика). Під впливом нерівномірного танення А. час від часу перевертаються. Гренландські А. виносяться Східно-гренландською і Лабрадорською течіями до 40—50° північної широти, в окремих випадках — південніше; антарктичні А. досягають 45—60° юної широти, в 1894 їх спостерігали навіть під 26° південної широти, тобто в тропічному поясі. Зіткнення з А. було причиною загибелі багатьох судів (наприклад, крупного пасажирського судна «Титанік» в 1912, судна «Хедтофт» в 1959).

  П. А. Шумський.

Айсберг. Положення айсберга у водній товщі.

Айсберг. Видима частина.