Айгунський договір 1858 між Росією і Китаєм, підписаний 16(28) травня в р. Айгуні уповноваженим Російської держави генерал-губернатором Н. Н. Муравьевим і уповноваженим Дайцинського держави Хейлунцзянським головнокомандуючим І Шанем. А. д., як сказано в його преамбулі, був поміщений «...по загальній згоді, ради більшої вічної взаємної дружби двох держав, для користі їх підданих...». По А. д. юридично встановлювалася приналежність Росії лівого берега р. Амура від р. Аргуні до гирла; правий берег р. Амура до р. Уссурі закріплювався за Китаєм. Район між Уссурі і морем «...до визначення по сих місцях кордону між двома державами...» оголошувався загальним володінням Росії і Китаю. Плавання по Амуру, Сунгарі і Уссурі вирішувалося лише російським і китайським судам. Вирішувалася взаємна торгівля російського і китайського населення, що проживає по цих річках. Сторони зобов'язалися взаємно протегувати «...торгующим людям...» двох держав. А. д. затверджений указом богдихана 2 червня 1858, ратифікований Росією 8 червня 1858. Остаточно кордон між Росією і Китаєм на Далекому Сході був визначений Пекінським договором 1860, який підтвердив Айгунський і Таньцзіньський договори, а також встановив проходження кордону по р. Уссурі. А. д. поряд з Тяньцзіньським (1858) і Пекінським договорами (1860) юридично закріпив кордон між двома державами.
Літ.: Збірка договорів Росії з ін. державами. 1856—1917, [М.], 1952, с. 47—48.
