Айва
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Айва

Айва (Cydonia), рід рослин сімейства розоцвітих, підродини яблуневих. Представлений одним виглядом — айвою звичайною (С. oblonga). Деревце або чагарник, висотою 1,5—5 м-коду; листя просте, суцільнокрайнє; квітки одіночниє, білі або рожеві. Плоди жовті, м'якоть терпка, з кам'янистими клітками. Дика А. поширена на Кавказі, в Середній Азії і в Ірані, в культурі — в Середземномор'ї, Центральній частині Західної Європи, в Північній Америці, Японії і др.; у СРСР — в Середній Азії, Закавказзі, Молдавії, Нижньому Поволжье, на Україні і півдні РРФСР. Плоди А. містять (у % ): цукрів 7,22—15,06, органічних кислот 0,24—1,26, пектину 0,18—0,98; використовуються для приготування варення, компоту, желе, цукатів, мармеладу. А. застосовується як підвіяв для груші. Кращі сорти А. у СРСР: Самаркандська великоплідна, Хорезмськая яблоковідная, Анжерськая, Масляна рання.

  Є форми А. карликові (1—2 м-код ) з дрібними плодами (30—40 г ) і високорослі (8—10 м-код ) з крупними плодами (2—2,5 кг ) . Розмножують А. держаками, відведеннями і щепленням. Культура А. схожа з культурою ін. плодових порід. Ушкоджується яблуневою тлею, яблуневою плодожеркою і ін., приголомшується іржею, чорною гнилизною.

  Літ.: Девятов А. С., Айва, 2 видавництва, Сталінград, 1960; Горін Т. І., Айва, 2 видавництва, М. 1961.

  Т. І. Горін.