Азіз Несин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Азіз Несин

Азіз Несин (Aziz Nesin) (псевдонім; справжнє ім'я Махмуд Нусрет) (р. 1915, Стамбул), турецький письменник-сатирик. Здобув військову освіту, вчився в Академії витончених мистецтв. Працював в сатиричній газеті «Мазко орючи», що видавалася Сабахаттіном Алі і закритою після антиурядових виступів. Автор гумористичних розповідей і романів, майстер політичною і соціальною сатири: розповіді «Божевільні на волі», «Бізнесмен», «Тонко і витончено» і ін. Його сатира направлена проти соціальних пороків, політичного пристосовництва в міжпартійній боротьбі і ін. Змальовувані їм комічні характери і обставини відображають протиріччя суспільного і приватного життя: «Яка партія переможе» (1957), «Померлий віслюк» (1958), «Молодець» (1959) і ін. Улюблений герой А. Н. — дрібний чиновник, інтелігент-невдаха, бідняк, що кидається у пошуках роботи (розповіді «Та є здоровою бідність!», «Годинник на площі» і ін.). А. Н. належать сатиричні казки в збірці «В деякому царстві» (1958). Двічі удостоєний премії «Пальмова гілка» на міжнародних конкурсах сатириків.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Собачі хвости. Гумористичні розповіді, М., 1958; Листи з того світла, М., 1960; Якби я був жінкою. Гумористичні розповіді, М., 1961.

  А. Бабаїв.

Азіз Несин.