Азовське сидіння, героїчна оборона Азова донськими козаками в 1637—42. На Азов — потужну турецьку фортецю, 4-тис, що розташовувала. гарнізоном і 200 гарматами, спиралися кримські і ногайські татари, здійснюючи руйнівні набіги на південні райони Росії. Влітку 1637 козаки, скориставшись внутрішньою боротьбою в Криму, захопили Азов і володіли ним протягом 5 років. На початку червня 1641 величезне турецько-татарське військо обложило Азов. Проте донці (близько 5,5 тис. чоловік, у тому числі 800 жінок) проявили виняткову стійкість і мистецтво в його обороні, відбиваючи багаточисельні штурми противника. Зазнавши великих втрат, турки вимушені були в кінці вересня зняти облогу. Відстоявши фортецю, козаки запропонували російському уряду прийняти Азов під свою владу. Для вирішення питання воно скликало Земський собор (1642), на якому частина депутатів висловилася за пропозицію козаків. Проте уряд, щоб уникнути війни з Туреччиною, вирішив від Азова відмовитися і запропонувало козакам покинути його. Влітку 1642 козаки залишили Азов, зруйнувавши його зміцнення. Героїчна оборона Азова знайшла віддзеркалення в повістях про Азовське облогове сидіння 17 ст
Літ.: Військові повісті древньої Русі, М-код.—Л., 1949; Попів М. Я., Азовське сидіння, М., 1961.
