Аеросани, сани, що пересуваються по снігу і льоду тягою повітряного гвинта. Перші А. у Росії були побудовані в 1908 на московській фабриці «Дукс». Декілька типів А. було створено А. С. Кузіним і ін. Невелика серія А., випущених в 1915—16 автомобільним заводом Всеросійського земського союзу, застосовувалася на фронті. Рішенням СТО(Рада праці і оборони) в 1919 була створена Комісія з організації споруди аеросаней (КОМПАС). У 1919—32 при участі видних радянських учених і конструкторів, що входили в КОМПАС, були розроблені ряд типів А. (АНТ — конструкції А. Н. Тупольова, АРБЕС — А. А. Архангельського і Б. С. Стечкина, НРБ(Народна Республіка Болгарія) — Н. Р. Бріллінга, БЕКА — Н. Р. Бріллінга і А. С. Кузина), які прошлі практичну перевірку у випробувальних пробігах. Кращі з них застосовувалися в народному господарстві і Радянській Армії аж до 40—50-х рр. Поширення набули аеросани AHT-IV, які випускалися серійно. В період Великої Вітчизняної війни на озброєнні Радянської Армії знаходилися транспортно-десантні аеросани НКЛ-16 і бойові — НКЛ-26, спроектовані під керівництвом Н. М. Андрєєва на Московському гліссерном заводі. У 50—60-х рр. було почато серійне виробництво А. «Північ-2», КА-30 ( мал. ), створених конструкторським бюро Н. І. Камова, і А.-«амфибий», розроблених конструкторським бюро А. Н. Тупольова.
А. суцільнометалевій конструкції мають встановлений на 3 або 4 лижі кузов і управляються носовими поворотними лижами; в кормовій частині А. розташовується двигун з повітряним гвинтом. У А.-«амфибиях» кузов на лижах замінений для кращої прохідності однією човном-лижею, що дозволяє рухатися не лише по рихлому снігу, але і по воді, мілководим річкам, заболоченим водоймищам, льоду з ополонками, битому льоду. А.-«амфибия» управляються вертикальним кермом, розташованим в кормовій частини човна-лижі. Вантажопідйомність А. і А.-«амфибий» досягає 600 кг, дальність ходу до 500 км., при потужності двигуна 190 квт (260 л.с. ) вони розвивають швидкість св. 100 км/ч по снігу і до 80 км/ч по воді (А.-«амфибия»). У СРСР А. і А.-«амфибию» застосовують для зв'язку, перевезення пошти, людей, вантажів, патрульної служби і ін. в умовах бездоріжжя Півночі Європейської частини і Сибіру. За кордоном для тих же цілей А. застосовують в скандінавських країнах, Канаді і Алясці. Продовжується розробка А. з підвищеною економічністю і надійністю, для використання в будь-яку погоду і пору року.
Літ.: Евстюшин Н. І., Розвиток транспорту аеросаней в СРСР, М., 1959.