Адріатичне море (від Adría — назва грецької колонії 6 століть до н.е.(наша ера); італійське Mare Adriatico, сербохорватське Jadransko more), напівзамкнене море, що є частиною Середземного моря; розташовано між Апеннінським і Балканським півостровами. З'єднується з Іонічним морем протокою Отранто. Вдається до суші на 796 км., Ширіна від 93 до 222 км. Площа 132 тис. км. 2 . З трьох сторін замикається високими горами: Апеннінськими на південному заході, Альпами на півночі і Дінарським нагір'ям на північному сході. Північно-західний і західний береги низовинні, місцями лагунні: у цій частині А. м. швидко заповнюється наносами річок (головним чином річки По), внаслідок чого деякі древні порти (Л''Акуїла, Адрія) нині отстоят далеко від моря. Побережжям Балканського півострова є ряд затоплених морем паралельних берегу долин (тип далматинця береги), що обумовлює велику кількість тут великих і малих островів; найбільш великі з островів — Корчула, Хвар, Брач. Крупні затоки: у північній частині — Венеціанський і Трієст, в південно-західній частині — Манфредонія.
Дно є улоговиною з плавним ухилом з північного Заходу на південний схід Глибина в північній частині морить 20—65 м-код, в середній 100—170 м-кодом, в південно-східній до 1589 м-код (найбільша глибина А. м.). Грунт складний форамініферовимі пісками і іламі, біля берегів —галькой, гравієм, піском.
Клімат має середземноморські межі, але під впливом особливостей навколишньої суші значно відрізняється від клімату Середземного моря Характерні місцеві вітри (бору, сироко, містраль), які сильно впливають на температуру повітря. Середня температура: у лютому від 5°С на півночі до 10°С на Півдні, в серпні від 24°С на півночі до 26°С на Півдні Зима характеризується великою хмарністю і значними осіданнями (60—70% річної кількості). Влітку переважає ясна погода з добре вираженими брізамі.
Гідрологічний режим визначається кліматом і материковим стоком в північну частину морить. Поверхневі течії утворюють циклональний круговорот: уздовж північно-східного берега морить на північний захід рухаються середземноморські води, уздовж південно-західного берега у зворотному напрямі — власне адріатичні води. Температура води на поверхні: у лютому від 7°С на півночі до 13°С на півдні, в серпні від 24 до 26°С. Солоність на півночі 30—35‰, на південному сході до 38‰. У глибинних шарах температура води 12, 12,5°С, солоність від 38 до 38,58‰ Приливи змішані, їх розмір до 1,2 м-код (на півночі). У А. м. розвинено рибальство (сардини, скумбрієві). Найважливіші порти: Трієст, Венеція, Анкона, Барі, Бріндізі (Італія), Рієка, Шибеник, Спліт, Дубровник, Котор (Югославія), Дуррес, Влера (Албанія).
Про економіко-географічне і політіко-географічне значення А. м. див.(дивися) в статті Середземне море .
Літ.: Peljar ро Jadranu, Dio 1—2, Split, 1952—53; Marino dell'' Adriatico e dello lonio. Mil., 1965; Jadran vodič i atlas, Zagreb, 1965.
