Адлер (Adler) Віктор (24.6.1852 — 11.11.1918), один з лідерів австрійської соціал-демократії. Депутат парламенту (рейхсрата) з 1905. Свою політичну діяльність А. почав в рядах пангерманськой організації. З 1883 став цікавитися питаннями робочого руху і зближувався з соціал-демократією; двічі зустрічався (1883 і 1889) з Ф. Енгельсом і полягав з ним в листуванні (1889—95). Був одним з головних авторів проекту програми австрійської соціал-демократичній партії, прийнятій засновницьким з'їздом в Хайнфельде (31 грудня 1888 — 1 січня 1889), провів велику роботу по подоланню розколу в австрійському соціал-демократичному русі і створенню єдиної партії. Зіграв значну роль в організації масового руху австр.(австрійський) робітників, в русі за загальне виборче право (увінчалося успіхом в 1907). Але по низці важливих запитань політики партії, у тому числі і в національному питанні, А. збивався на позиції реформістів. На початку імперіалістичної війни 1914—18 дотримувався поглядів, близьких до позиції німецьких социал-шовіністів, потім став схилятися до центризму і критикувати їх політику з каутськианських позицій. Проте головним об'єктом критики А. було ліве крило німецької соціал-демократії (К. Лібкнехт і Р. Люксембург). У листопаді 1918 А. короткий час був міністром закордонних справ австрійського уряду.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 16, с. 85—86; його ж, там же, т. 17, с. 233—49; його ж, там же, т. 19, с. 184—189; його ж, там же, т. 24, с. 313—15; його ж, там же, т. 26, с. 104—105; його ж, там же, с. 335—338; його ж, там же, т. 31, с. 171—172; його ж, там же, т. 49, с. 70—73.
