Аденома передміхурової залози (застаріла назва — гіпертрофія передміхурової залози), захворювання, що зустрічається у чоловіків старше 50—60 років, обумовлене збільшенням передміхурової залози. Збільшенню піддається не сама передміхурова залоза, а т.з. додаткові (періуретральні) залози сечовипускального каналу, з яких розвивається доброякісна пухлина, — аденома . Причина виникнення — порушення взаємозв'язку залоз внутрішньої секреції, викликане віковим ослабінням гормональної функції яєчок і передміхурової залози. Що збільшується А. п. же. разволокняєт м'яз сечового міхура, порушуючи її скоротливу здатність. У початковій стадії захворювання з'являється прискорене сечовипускання, особливо вночі (до 4—5 разів); струмінь сечі млявий; наказові позиви на сечовипускання. Надалі сечовипускання ще частішає, може з'явитися нетримання сечі; струмінь сечі падає прямовисно; інколи сечовипускання уривається; сеча виділяється при натуженні по краплях. Після кожного сечовипускання хворим відчуває «невипорожнений міхур»; м'яз сечового міхура не може здолати збільшеної (унаслідок збільшення передміхурової залози) перешкоди відтоку сечі, частина якої залишається в міхурі. Періодично раптово виникає затримка сечі, що вимагає лікарського втручання — катетеризації. Без належного лікування хвороба продовжує прогресувати: сеча постійно виділяється краплями з переповненого сечового міхура; позиви на сечовипускання відсутні. У ін. випадках розвивається гостра повна затримка сечі. Порушується функція нирок, наростає загальна слабкість, з'являються спрага, проноси або замки, схуднення, пропадає апетит.
Лікування в початковій стадії консервативне: гормональні препарати, дієта; надалі — операція, що полягає у видаленні аденоми. Після операції всі порушення з боку сечового міхура і нирок повністю ліквідовуються.
Літ.: Дунаєвський Л. І., Аденома передміхурової залози, М., 1959.
