Адашев Олексій Федорович (помер 1561), російський державний діяч. Походив з костромських дворян, зв'язаних спорідненістю з московським боярством. З кінця 40-х рр. 16 ст один з керівників уряду Вибраної ради, що сприяла здійсненню найважливіших реформ, що укріплювали центральну владу. А. був окольничим, начальником Чолобитного наказу і постельнічим (придворний чин), особистим архівом царя Івана, що відав, IV і що зберігав друк «для швидких і таємних справ». Керував роботою по складанню офіційної розрядної книги і «государева родословця», редагував матеріали офіційного літопису — «Літописця початку царства».
Прибічник активної зовнішньої політики відносно татарських ханств, А. керував дипломатичною підготовкою приєднання Казанського і Астраханського ханств; очолював інженерні роботи під час облоги Казані в 1552. Спільно с І. М. Віськоватим вів дипломатичну підготовку Лівонськой війни 1558—83 і відав зовнішніми стосунками Росії в перші роки війни. Сприяв висновку невигідного для Росії перемир'я з Лівонієй навесні 1559. У травні 1560 був посланий воєводою в Лівонію. А. опирався подальшій активізації війни, а також посиленню впливу Захарьіних — родичів цариці, що могло з'явитися приводом для його опали. У 1560 був поміщений під варту в Юрьеве (Тарту), де і помер.
Літ.: Смирнов І. І., Нариси політичної історії Російської держави 30-50-х рр. XVI ст, М.— Л., 1958; Зимін А. А., Реформи Івана Грізного, М., 1960; Шмідт С. О., Урядова діяльність А. Ф. Адашева, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1954, ст 167; його ж, Східна політика Росії напередодні «Казанського узяття», в збірці: Міжнародні відносини. Політика. Дипломатія XVI— XX вв.(століття) (Сб. ст. до 80-ліття академіка І.М. Травневого), М., 1964.
