Агліпаянськая церква, реформаторська релігійна течія на Філіппінах. Її засновник Г. Агліпай (G. Aglipay, 1860 — 1940) був відлучний від католицької церкви за участь в повстанні проти іспанського колоніального гніту і під час війни проти американських загарбників (1899—1901) став генеральним вікарієм армії Філіппінської республіки. У 1902 він заснував Незалежну, або Національну, філіппінську церкву протестантського толку, відомішу під назвою А. ц., і став її главою в сані єпископа. А. ц. викривала пожадливість католицьких церковників і канонізувала як святих героїв національно-визвольної боротьби, що залучило в її ряди багато прибічників (до 1939 — понад 1,5 млн. чоловік ), в основному з селян і міської дрібної буржуазії. У 30-х рр. А. ц. і створена нею Республіканська партія брали участь в русі за єдиний антиімперіалістичний фронт. Після 2-ої світової війни А. ц. стала втрачати характер демократичного патріотичного руху, зближувалася з єпископальною церквою США і її вплив серед трудящих значно зменшився.
