Агломерація населених пунктів, скупчення населених пунктів, що головним чином міських, таких, що місцями зростаються, об'єднаних в одне ціле інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками. Для А. н. п. характерна спільність повсякденного життя їх населення, що виявляється, зокрема, в «маятникових» поїздках на роботу в межах однієї агломерації. А. н. п. — найбільш розвинена і складна форма розташування населених пунктів переважно довкола найбільших міст, що стають в цьому випадку ядром А. н. п., а також в густозаселенних промислових районах, де виникають багатоядерні А. н. п. (наприклад у вугільних басейнах). А. н. п. в розвинених країнах концентрують значні маси населення. У США в 16 А. н. п. проживає (1962) 42% міського населення країни; у СРСР — в 40 А. н. п. (1959) до 40% міського населення. Московська А. н. п. включає понад 130 населених пунктів з 8 млн. жителів. Зростання А. н. п. відображає територіальну концентрацію промислового виробництва і трудових ресурсів. Для капіталістичних країн характерне стихійне зростання А. н. п., інколи до гігантських розмірів (див. Мегалополіс ). У СРСР і інших соціалістичних країнах процес формування А. н. п. піддається регулюванню методами районного планування. У західній літературі А. н. п., що складається з міст, незрідка позначають терміном «конурбация».
Літ.: Дубровін П. І., Агломерація міст (Генезис, економіка, морфологія), в кн.: Питання географії, сб.(збірка) 45, М., 1959; Давидович Ст Р., Лаппо Р. М., Питання розвитку міської агломерації в СРСР, в збірці: Сучасні проблеми географії, М., 1964; Давидович Ст Р., Про взаємозв'язане розселення в міській агломерації, в збірці: Містобудування і районне планування, До., 1967; Богорад Д. І., Завдання вивчення і регулювання зростання міської агломерації, в кн.: наукові проблеми географії населення, М-код.,1967.
