Авіаційні інститути, вищі учбові заклади, що готують інженерів за розрахунком, конструюванням і технологією виробництва пілотованих і безпілотних літальних апаратів, їх двигунів, радіопристроїв і авіационого приладобудування, а також інженерів-економістів для авіапромисловості. Основні профілюючі спеціальності в А. і.: літакобудування, вертолетостроєніє, авіаційні двигуни, авіаприладобудування, авіаційне електроустаткування.
В СРСР в 1969 було 7 А. і.: Московський ім. Серго Орджонікідзе і Харківський (осн. 1930), Казанський і Уфімський ім. Серго Орджонікідзе (осн. 1932), Московський технологічний (осн. 1940), Куйбишевський (осн. 1942), Ленінградський авіаційного приладобудування (осн. 1945). У Московському, Казанському, Куйбишевськом, Ленінградському і Уфімському А. і., окрім денних, є вечірні і заочні факультети, в Московському технологічному і Харківському — вечірні факультети. У всіх А. і. є аспірантура, всім інститутам надано право приймати до захисту кандидатські дисертації, а Московському і Казанському — і докторські. Термін вчення в А. і. від 5 до 6 років. Закінчив привласнюється кваліфікація інженера-механіка, інженера-технолога, радіоінженера, інженера-економіста і ін.
