Автосупровід мети, автоматичний супровід мети, режим роботи зенітних, авіаційних і інших комплексів, при якому без участі людини-оператора, а лише під його контролем забезпечується зміна орієнтації осі або напряму руху деяких елементів комплексу услід за змінами траєкторії і швидкості руху мети. Елементами бойових комплексів, що працюють в режимі А. ц., можуть бути антени наземних і бортових локаторів пускові установки, артилерійського знаряддя, керовані снаряди, ракети, торпеди і ін. А. ц. грунтується на радіолокації, фотооптичному, інфрачервоному, квантовооптічеськом, акустичному, магнітному і інших принципах випромінювання і прийому сигналів, що обробляються рахунково-вирішальним пристроєм за заданою програмою. А. ц. передують виявлення і «захват» мети. У процесі А. ц. обчислюються поточні координати і кути попередження. Кінцеве завдання А. ц. — надійна поразка мети за рахунок підвищення вірогідності попадання в ціль (при вживанні снарядів ударної дії) або вірогідність накриття мети областю поразки (при вживанні снарядів дистанційної дії). Природні або штучні перешкоди можуть викликати необхідність переходу з режиму А. ц. на ручний супровід, що призводить до зниження стійкості супроводу і надійності ураження цілі.
