Автопілот
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Автопілот

Автопілот (від авто... і франц.(французький) pilote — водій), пристрій для автоматичного управління літальним апаратом (літаком, вертольотом, керованим снарядом і ін.). Ідея і схема А. були запропоновані К. Е. Циолковським в 1898. Вперше політ літака, автоматично керований А. фірми Сперрі (США), був продемонстрований на Усесвітній виставці в Парижі в 1914. Вітчизняний А. з пневматичною виконавською системою (АВП-1) був створений в 1932. Спочатку А. призначався лише для стабілізації кутових рухів літака (руху відносно центру мас), що давало можливість витримувати заданий режим польоту літака без участі льотчика. Удосконалення А. дозволило створити автоматизовану систему, яка виробляє управління літальним апаратом не лише відносно його центру мас, але також і його центром мас. Це дало можливість автоматизувати всі режими польоту літального апарату від зльоту до посадки. Такі А. автоматично управляють і кермом летатательного апарату, і його двигунами. Вони роблять можливими польоти різних класів безпілотних літальних апаратів (ракети, літаки-снаряди, штучні супутники Землі і так далі).

  А. на літаку складається з ряду подібних за принципом дії автоматів (курсу, подовжньо-поперечного крену, швидкості, висоти і ін.), спільна робота яких управляє польотом і стабілізуєт його ( мал. ). Чутливі елемент кожного автомата вимірює один, визначений для нього параметр режиму польоту (наприклад, або висоту, або курс), називається параметром регулювання, і виробляє сигнал, пропорційний поточному значенню параметра. Задатчик режимів польоту виробляє сигнали, кожен з яких відповідає необхідному значенню певного параметра регулювання. Ці сигнали порівнюються в обчислювальному пристрої. Їх різниця (розузгодження) після посилення поступає на рульову машинку А., що відхиляє відповідне кермо літака або орган управління двигуном. Так відбувається зміна режиму польоту. Коли цей режим досягає заданого, сигнал розузгодження зникає, рульова машинка припиняє рух і настає положення рівноваги. Стійкість систем автоматичного управління літальними апаратами досягається як регулюванням по похідних від регульованих параметрів, так і негативним зворотним зв'язком відповідних видів. Окрім автоматів, в А. входять системи управління і регулювання. Необхідну для роботи А. енергію у вигляді електроенергії або повітря і масла під тиском доставляє двигун літака.

  Літ.: Боднер Ст А., Теорія автоматичного управління польотом, М., 1964.

  А. Л. Горелік.

Мал. до ст. Автопілот.