Авдєєнко Олександр Остапович [р. 8(21) .8.1908, Макіївка], російський радянський письменник. Член КПРС з 1945. У дитинстві був безпритульним. Працював на шахтах і заводах Донбасу, паровозним машиністом на «гарячих дорогах» Магнітогорська. Роман «Я люблю» (кн. 1, 1933, кн. 2, 1967) носить автобіографічний характер. 1-я книга романа була високо оцінена М. Горьким (у мові на 1-м-коді з'їзді письменників). А. також автор романів «Доля» (1936), «Праця» (1951) військово-пригодницьких повістей «Над Тисою» (1954) і «Гірська весна» (1955), п'єси «Ровесники» і ін. Нагороджений 3 орденами.
Соч.: Біля карпатського багаття, М., 1957; Це твоє світло, М., 1960; Віра, Надія, Любов, М., 1962; Дунайські ночі, М., 1963; Чорні дзвони, М., 1964; Вся краса людства. Щоденник письменника, М., 1969.
Літ.: Злобін С., Книга про велику любов, «Юність», 1960 №2; Сурвілло Ст, Випробування щастям, «Новий світ», 1967 № 9; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 1, Л., 1959.
