Авари, великий племінний союз, головну роль в якому грали тюркоязичниє племена. Російські літописи називають А. обрамуй. Вперше згадуються Пріськом Панійським (середина 5 ст), пізніше за зведення про А. містяться у древніх авторів — Феофілакта Симокатти, Менандра, Іоана Ефесського, в хроніці Фредегара, в «Картліс Цховребе» (збірка грузинських літописів). А. з'явилися авангардом великої групи племен, що просунулися з Центральної Азії і склали основу західно-тюркського каганата.
В середині 6 ст А. вторглися в степи Західного Прікаспія і далі в Північному причорномор'ї, Подунавье і на Балкани. У 50—60-х рр. 6 ст вони спустошили землі савіров, антів, гепідов і інших європейських племен. Тоді ж в Паннонії (територія частини сучасних Угорщині, Югославії і Австрії) був створений Аварський каганат — племінне об'єднання типа «варварських імперій». На чолі нього стояв крупний полководець хан Баян. Спираючись на систему паннонських фортець («хрінгов»), А. здійснювали набіги на слов'ян, франків, лангобардов, грузин, а також на Візантію. Каганат тримався лише на військовому підпорядкуванні різних племен і підкупі племінної верхівки. Власна економічна база його була украй слабкою і обмежувалася екстенсивним кочовим скотарством. Це зумовило внутрішню слабкість і недовговічність каганата. Не дивлячись на збагачення племінної верхівки, процес формування класового суспільства у А. не був завершений. За крупними перемогами в Далмациі, Іллірії і Мезії (кінець 6 ст) послідував занепад військової могутності А. У 1-ій половині 7 ст вони потерпіли ряд поразок з боку Візантії, слов'ян, франків, болгар. Усередині каганата почалися усобиці, що сприяли його розпаду. В середині 7 ст А. були витиснені з Північного причорномор'я, а влада над Паннонієй була обмежена Болгарським царством, створеним в 680 на Дунаї. У 90-х рр. 8 ст А. були остаточно розгромлені франками Карла Великого, в 796 палі найголовніші з «хрінгов». Надалі А. повністю асимілювали народами Західного причорномор'я і Подунавья.
Літ.: Бернштам А. Н., Нарис історії гунів, Л., 1951; Нариси історії СРСР. ILL—IX вв.(століття), М., 1958; Артамонов М. І., Історія хазар, Л., 1962.
