Абдулла Сабір
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Абдулла Сабір

Абдулла Сабір (псевдонім; справжнє ім'я Абдуллаєв Сабірджан) [р. 5(18) .9.1905, Коканд], узбецький радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Узбецької РСР (1944). Народний поет Узбецької РСР (1965). Член КПРС з 1945. Народився в сім'ї службовця. Працював в газеті «Янги Фергана» («Нова Фергана») і ін. Перша збірка віршів вийшла в 1929. Автор збірок віршів і розповідей, що описують трудові подвиги радянських людей: «Весна» (1931) «Захват» (1933), «Дружба» (1937), «Гульшан» (1939), «Пісні життя» (1962), роман «Мавлоно Мукимі» (1965). Популярністю користуються драми: «Дочка садівника» (1930), «Айхон» (1935) на теми праці; «Курбан Умаров» (1941), музичні драми «Тахир і Зухра» (1943), «Мукимі» (1954), «Алпа-миш» (1959).

  Соч.: Ганить гулшані, Тошкент, 1959; Ганить кушикларі, Тошкент, 1962; Мавлоно Мукимій, Тошкент, 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення): Лірика, сатира, гумор вірші, Таш., 1958.

  Літ.: Мукимов С., Сабір Абдулла, Таш., 1965.