Аббуд Марун
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Аббуд Марун

Аббуд Марун (9.2.1886, сіло Айн-Кафа, — 1962), арабський письменник, журналіст і літературознавець (Ліван). Род. у селянській сім'ї. Вчився в Інституті права в Бейруті. Співробітничав в газеті «Ар-Рауда» і ін. Перша розповідь «Вдова Маріка» опублікував в 1935. У збірці розповідей «Сторінки і розповіді» (1945), «карлики-багатирі» (1948) А. малює галерею образів фелахів. У збірці публіцистичних статей «З сумки» (1953) А. критично розглядає соціальне життя ліванського суспільства. У історичній повісті «Червоний емір» (1954) А., всупереч офіційній історіографії, показав еміра Башира реформатором. Автор ряду монографій про арабських письменників минулих століть.

  Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення): [Розповіді], у збірці: Розповіді письменників Лівану, М., 1958; Вдова Маріка, в збірці: Сучасна арабська проза, М.— Л., 1961; Сходинки, в збірці: Сучасна арабська новела, М., 1963; Проповідь батька Стефана, в збірці: У моєму місті йде дощ, М., 1966.

  Літ.: Солов'їв Ст, Фільштінський І., Юсупов Д., Арабська література, М., 1964; Оде-Васильева До. Ст, Передмова, в збірці: Розповіді письменників Лівану, М., 1958.

  Р. П. Боголюбова.