Абашидзе Іраклій Віссаріоновіч [р. 10(23) .11.1909, сіло Хоні Кутаїсськой губернії], грузинський радянський поет; академік АН(Академія наук) Грузинською РСР (1960). Член КПРС з 1939. Голова Правління СП(Збори постанов) Грузії (1953—67). З 1967 головний редактор Грузинської радянської енциклопедії. Депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань. Друкуватися почав в 1928. Поезія А. пройнята пафосом затвердження нового життя, любов'ю до рідної країні, живим відчуттям історії, що твориться народом: збірки «Вірші» (1932), «Нові вірші» (1938), цикли віршів: «Пісня жнив», «Квітне гурія», «Ніч мисливців» і ін. Тема героїчного подвигу — одна з головних в поезії А. («Будь героєм!», «Гімн про героїв» і ін.). Популярні його вірші військових років: «Капітан Бухаїдзе», «Пісня пораненого», «Пам'яті Леселідзе» і ін. У циклі віршів «Слідами Руставелі», в циклі «Палестина, Палестина» (премія ім. Руставелі, 1966) А. відтворює складну долю, багатий внутрішній світ великого грузинського поета. У поезії А. конкретні факти національної дійсності отримують глибоко ліричне і романтичне художнє узагальнення. Вона звернена до народу, їй чужі штучні образи, ускладнені прийоми. Високому боргу поета присвячена збірка А. «Наближення» (1966). Нагороджений 2 орденами Леніна і 3 іншими орденами.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Пісня жнив, Тб., 1954; На берегах Гангу, Тб., 1959; Вірші, Тб., 1967; Слідами Руставелі, М., 1966.
Літ.: Маргвелашвілі Р., Іраклій Абашидзе, Тб., 1958.
