Абай Кунанбаєв [29.7(10.8) .1845, Чингизськие гори, нині сіло Караул Абайського району Семипалатинської області, — 23.6(6.7) .1904, там же], казахський поет-просвітитель, родоначальник нової письмової казахської літератури. Народився в сім'ї крупного феодала Кунанбая Уськенбаєва. Вчився в медресе мулли Ахмет-різі в Семипалатинську і одночасно відвідував російську школу. Гуманістичні переконання поетів і учених Сходу (Фірдоуси, Навої, Низами, Фізулі, Ібн Сини і ін.) зробили вплив на формування світогляду А. К. Особенно великий вплив на А. До. творів російських класиків. Він переводив байки І. А. Крилова, вірші М. Ю. Лермонтова, уривки з «Євгенія Онегина» А. С. Пушкіна. А. До. закликав народ опановувати російську культуру. Вірші А. До., що народилися в гущавині трудового життя, звали до боротьби з гнітом, з неуцтвом. Він висміював старі звичаї родового аулу, догми ісламу, протестував проти рабського положення жінки. У сатиричних віршах «Нарешті, волосним я став...» (1889), «Управитель начальству рад...» (1889), «Кулембаю» (1888) поет відкрито виступав проти соціального зла. Неперевершений майстер казахського вірша («З часу випадає мить...", 1896, «То хіба не повинен, мертвий, я глиною стати...", 1898, «На воді, як човник, місяць...", 1888, «Коли стане довгою тінь...", 1890, і ін.), А. До. ввів нові віршовані форми (шестістішья, восьмістішья); новаторський характер носять вірші, присвячені порам року: «Весна» (1890), «Літо» (1886), «Осінь» (1889), «Зима» (1888), вірші про призначення поезії. Сюжети поем «Масгуд» (1887), «Оповідь про Азіме» побудовані по мотивах східної класичної літератури. У поемі «Іськандер» А. До. засуджує пожадливість завойовника Олександра Македонського, протиставляючи йому розум в особі Арістотеля. У прозаїчних «Повчаннях» торкнулися історичні, педагогічні і правові теми. Деякі свої ліричні вірші А. До. переклав на музику. Життя А. До. яскраво змальована в романі М. О. Ауезова «Абай» (т. 1—2, 1958).
Соч .: Козак акини Ібраhім Кунанбай углиник, qленi СП(Збори постанов) Би, 1909; Шигармаларинец бip тодик толик жийнага, Алмати, 1961; у русявий, пер.(переведення) — Вірші і поеми М-коду.—Л., 1966.
Літ.: Ауезов М. О., Думки різних років. Дослідження і статті, А.-А., 1961; його ж, Абай Кунанбаєв. Статті і дослідження, А.-А., 1967; Жумалієв X., Абайга дейiнri козак поезіяси ж¶не Абай поезіясинин жiлi, Алмати, 1948; Кенесбаєв С., Абай — основоположник казахської літературної мови, «Радянський Казахстан», 1955 №9; Ахметов З., Лермонтов і Абай, А.-А., 1954; Сильченко М. С., Творча біографія Абая, А.-А., 1957; Каратаєв М., Пушкін і Абай, в кн.: Народжена Жовтнем, А.-А., 1958; Абай Кунанбаєв. Бібліографічний покажчик, А.-А., 1965.
