Ісламбеков Раджаб Каплановіч (р. 30.12.1925, Ташкент), радянський ендокринолог, член-кореспондент АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1969), заслуженого на діяча науки Узбецької РСР (1964). Член КПРС з 1968. Закінчив Ташкентський медичний інститут (1947). В 1967—71 директор Інституту краєвої медицини (Ташкент). Основні роботи по вивченню клініки, морфології і гистофізіологиі щитовидної залози в нормі і при патології, питанням діагности і лікування тиреотоксикозів з використанням радіоактивного йоду, зокрема — результатам радіоїодтерапії дифузного і вузлового токсичного зобу. Ленінська премія (1964). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Злоякісний зоб, Таш., 1967 (совм. з І. До. Кадировим); Клініко-морфологічне дослідження ендемічного зобу із застосуванням радіоактивного йоду, Таш., 1961; Вузловий токсичний зоб, Таш., 1965 (совм. з М. М. Балтабаєвим); Запальні захворювання щитовидної залози, Таш., 1968 (совм. з Л. Б. Платоновой).
