Ірд Каарел Кирилович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ірд Каарел Кирилович

Ірд Каарел Кирилович [р. 14(27) .8.1909, Рига], радянський режисер, театрально-суспільний діяч, народний артист СРСР (1970). Член КПРС з 1940. У 1934—36 вчився в студії драматичного мистецтва в Тарту. У 1937—39 був режисером і актором Робочого театру в Тарту. З 1940 очолює (з перервами) театр «Ванемуйне» (Тарту), об'єднуючий всі жанри сценічного мистецтва — оперу, драму, оперету, балет. Режисер оперних спектаклів — «Вогні помсти» Е. Каппа (1945), «Берег бурь» Ернесакса (1958), «Заручення в монастирі» Прокофьева (1962), «Катерина Ізмайлова» Шостаковича, «Лебединий політ» Торміса (обидва в 1966), «Джоні з Гвіани» Буша (1969); драматичних спектаклів — «Міщани» (1946), «Єгор Буличев та інші» (1950) Горького, «Венеціанський купець» (1958), «Коріолан» (1964) Шекспіра, «Життя Галілея»(1961), «Швейк в другій світовій війні» (1967) Брехта, «Дикий капітан» Смуула (1965) і ін. режисер-експериментатор І. ставить спектаклі, що характеризуються соціальною гостротою, глибиною трактування сценічних образів, оригінальним вирішенням масових сцен. І. — організатор і педагог театральної студії при театрі, автор статей по питаннях театру. Державна премія Естонської РСР (1947). Державна премія СРСР (1967). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

  Соч.: Постараємося зловити диво. Статті про театр, Л., 1967; Ceterum censeo ehk jahedate suvede jutte Tallinn, 1965; Tartu Töölisteater. 1937—1939, Tallinn, 1966; Semper idem ehk motterände ja rännumotteid, Tallinn, 1970.