Іогансон Борис Володимирович [р. 13(25) .7.1893, Москва], радянський живописець, народний художник СРСР (1943), дійсний член АХ(Академія витівок) СРСР (1947), Герою Соціалістичного Труда (1968). Член КПРС з 1943. Вчився в Московському училищі живопису, творення і архітектури (1912—18) в Н. А. Касаткина, С. Ст Малютіна і К. А. Коровіна . Викладав в Ленінградському Інституті живопис, скульптури і архітектуру ім. І. Е. Репіна (1937—1961, професор з 1939), Московському художньому інституті ім. В. І. Сурікова (з 1964). У 1953—58 віце-президент, в 1958—62 президент АХ(Академія витівок) СРСР. Перший секретар правління Союзу художників СРСР (1965—68). Член АХ(Академія витівок)РР(Асоціація художників революційної Росії) (1922—31). З 1962 головний редактор енциклопедії «Мистецтво країн і народів світу». У своїй творчості І. розвиває традиції російського реалістичного живопису 2-ої половини 19 ст Його ясні по композиції і яскраві за кольором жанрові картини кінця 20-х рр., що відрізняються властивому живопису АХ(Академія витівок) РР(Асоціація художників революційної Росії) усебічністю розповіді і конкретністю соціальних характеристик персонажів, передають важкі будні Радянської країни, межі нової, радянської дійсності [«Радянський суд», Третьяковськая галерея, «Робітфак йде» («Вузовци»), Київський музей російського мистецтва, обидві — 1928]. У 30-і рр. І. звертається до історико-революційної теми [«Допит комуністів», 1933, «На старому уральському заводі» («Урал демідовський»), 1937, Державна премія СРСР, 1941, — обидва твори в Третьяковськой галереї]. У цих картинах І., персоніфікуючи протистоячі класові сили, зіштовхуючи їх в драматичному конфлікті, прагне до справжнього історизму вмісту і втілення героїчного пафосу революційної боротьби; ретельно розроблена композиція, заснована на конкретних зіставленнях персонажів, що належать до різних таборів,, і емоційна живописна манера, відмічена багатством колірних відтінків і колористичною єдністю, підпорядковані завданню психологічної характеристики мужності комуністів. У 1950 І. з співавторами написав картину «Виступленіє В. І. Леніна на 3-м-коді з'їзді комсомолу» (Третьяковськая галерея; Державна премія СРСР, 1951). Делегат 22-го і 23-го з'їздів КПРС. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: За майстерність в живописі. Сб., М., 1952.
Літ.: Б. В. Іогансон (Каталог виставки), М., 1969; [Соколова Н.], Би. Ст Іогансон [Л., 1969].
