Інглін Мейнрад
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Інглін Мейнрад

Інглін (Inglin) Мейнрад (р. 28.7. 1893, кантон Швіц), швейцарський письменник. Пише німецькою мовою. Син годинникаря, був кельнером в готелі. Вивчав філологію в університетах Берна і Женевського. І. продовжив реалістичні традиції швейцарської літератури в романах: «Життя в Інгольдау» (1922), де показаний побут глухого швейцарського містечка на початку 20в., «Вендель фон Ойв» (1925), «Гранд Готель Ексцельсиор» (1928). Опублікував також збірку історичних розповідей «Юність народу» (1933) — про виникнення швейцарських кантон і повість «Почесна загибель» (1952) — про боротьбу швейцарського народу проти французьких завойовників в 1798. Найбільш відомий роман «Швейцарське дзеркало» (1938), що малює гостру політичну боротьбу в країні в роки 1-ої світової війни 1914—18.

 

  Соч.: Verhexte Welt, Z., 1958.

  Літ.: Wilhelm Е., М. Inglin, Z., 1957; Lennartz F., Deutsche Dichter und Schriftsteller unserer Zeit, Stuttg., 1959.