Інвенція (від латів.(латинський) inventio — винахід, вигадка), позначення невеликої музичної п'єси, вказуюче на роль в ній винахідливості, вигадки — як в мелодії, так і в музичному розвитку, формі. Першим термін «І.» застосував французький композитор К. Жанекен в 1555. Широко відомі І. для клавіру, створені І. С. Бахом (1720—23; триголосні Бах назвав «симфоніями»). По думці Баха, вони повинні були служити виробленню техніки двохголосної і триголосної гри, а також спонукати до музичних знахідок і їх розробки. Зрідка назва «І.» застосовувалося і композиторами 20 ст (Г. Рейтер в Германії, Би. Блахер у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), А. І. Хачатурян в СРСР і ін.).
