Ілінденськоє повстання 1903, національно-визвольне повстання народів Македонії проти іга Османа. Почалося 20 липня (2 серпня) 1903, в Ільін день (звідси назва). Готувалося Внутрішньою македоно-одрінськой (адріанопольськой) революційною організацією (ВМОРО).
І. ст охопило головним чином південно-західну Македонію (Бітольський вілайєт). Повсталі, в основному селяни, опанували ряд сів і невеликих селищ. 4 серпня вони зайняли р. Крушево, проголосили республіку (так звана Крушевськая республіка 4—12 серпня 1903) і створили Тимчасовий революційний уряд на чолі з болгарським соціал-демократом Н. Каревим. Керівники повсталих виступили із Зверненням, в якому вказували, що «...дело повстання коштує вище за всякі національні і племінні відмінності». У останніх районах Македонії повстання не прийняло масового характеру. Коли І. ст йшло на спад, в східній Фракиі 19 серпня (в день Перетворення — звідси назва) спалахнуло Преображенськоє повстання болгар Лозенградського району вілайєта Адріанопольського, також підготовлене ВМОРО. Повсталі проголосили республіку в г. Малко-Тырново. До середини вересня силами регулярної армії турецького султана І. ст було пригнічено. Тисячі повстанців загинули в боях і були розстріляні, десятки тисяч лишилися без притулку, більше 30 тис. емігрувало.
Літ.: Ілінденськи зборник. 1903—1953. Ckonje, 1953; Странськиот печат за Ілінденськото востаніє (Матеріjaли), Ськопje, 1953; Кьосев Д., Ілінденсько в'зстаніє, Софія, 1953; Ілінден 1903, Београд, 1954; Ілінденсько-преображенськото в'зстаніє. 1903—1968, Софія, 1968; Книга за Ілінден. Зборник на трудові, Софія, 1969; Ілінден, Перетворення 1903, Софія, 1968; Ілінден 1903, Ськопje, 1970.
