Ільінський Ігор Володимирович [р. 11(24) .7.1901, Москва], російський радянський актор, народний артист СРСР (1949). Член КПРС з 1960. Вчився в 1917 в театральній студії Ф. Ф. Коміссаржевського, дебютував в 1918 в московському Театрі ім. В. Ф. Комиссаржевской. Виступав в московських театрах — в опереті, в кабаре «кажан», в Теревсате, в 1-ій Студії МХТ(Московський Художній театр). Сценічна доля І. була тісно пов'язана (з 1920) з діяльністю Ст Е. Мейерхольда, в постановках якого в Театрі РРФСР 1-м-коду і Театрі ім. Мейерхольда він виконував ролі: Погоджується, Прісипкин («Містерія-буф», «Клоп» Маяковського), Брюно («Великодушний рогоносець» Кроммелінка), Аркашка Щасливців («Ліс» Островського), Расплюєв («Весілля Кречинського» Сухово-Кобиліна) і ін. Одночасно І. здобув популярність і як кіноактор, виконавець комедійних ролей у фільмах «Аеліту», «Цигарниця від Моссельпрома», «Закрійник з Торжка» «Процес про три мільйони», «Міс Менд», «Лялька з мільйонами» і ін. З великим успіхом виконав роль Бивалова в кінокомедії «Волга-Волга» (1938). З 1938 І. актор Малого театру. Першою його роботою тут була роль Хлестакова («Ревізор» Гоголя), потім грав ролі Аркашки Счастлівцева, Шмаги («Ліс», «Без провини винуваті» Островського), Загорецкого («Лихо з розуму» Грібоєдова), Часнику («У степах України» Корнейчука) і ін. Діапазон актора широкий — від ролей відверто буффона характеру до образів, що вимагають тонкої і поглибленої психологічної гри, від м'якого і співчутливого гумору до гнівної викривальної сатири. У 40—50-і рр. І. зіграв ролі Юсова в «Прибутковому місці» Островського (1946), Хоми Опіськина в інсценуванні «Село Степанчиково» по Достоєвському. Серед кінематографічних ролей І. — Огірків у фільмі «Карнавальна ніч». Новим етапом розвитку таланту І. з'явилося виконання ролі Акима в спектаклі «Влада тьми» Л. Н. Толстого: повний глибокого драматизму образ селянина знайшов епічну простоту і потужність. І. — майстер художнього слова, виступає по радіо і на естраді. З 1958 займається режисурою, поставив в Малому театрі спектаклі «Ярмарок пихатості» по Теккерею (1958, спільно с В. Н. Циганковим), «Любов Ярова» Тренева (1960, спільно з Циганковим), «Пані Боварі» по Флоберу (1963), «Ревізор» Гоголя (1965, грав Городничий). Державна премія СРСР (1941, 1942, 1951). Нагороджений орденом Леніна, 3 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Сам про себе, М., 1961; З глядачем наодинці, М., 1964.
Літ.: П. Маркова А., Ігор Ільінський, в кн.: Театральні портрети, М. — Л., 1939; Хайченко Р., Ігор Ільінський, М., 1962; Владімірова З., Ігор Ільінський, М., 1967.
