Ікт (від латів.(латинський) ictus — удар, наголос), арсис (від греч.(грецький) ársis — піднімання, під'їм), сильний склад (у силлабо-тонічному віршуванні), сильне місце у вірші, що несе ритмічний наголос; чергування таких сильних місць із слабкими (тезами) утворює ритм вірша. У російському вірші в 3-складних розмірах (дактиль, амфібрахій, анапест) І. доводиться на кожен третій склад і майже завжди збігається із словесним наголосом («Як ни не сбі ра ется ве щий О ліг ...»); у 2-складних розмірах (ямб, хорей) І. доводиться на кожен другий склад і не завжди збігається із словесним наголосом («В лу ко мо-пермалоя рья дуб зе ле ний ... »).
