Ізотов Микита Олексійович [27.1(9.2) .1902, М. Драгунка, нині Кромського району Орловської області, — 14.1.1951, м. Єнакієво Донецької області], робітник-шахтар, ініціатор масового вчення молодих робітників кадровими робітниками, один з тих, що зачинають стахановського руху . Член КПРС з 1936. Працюючи забійником шахти № 1 «Кочегарня» (Горловка), І. добився високої продуктивності праці. 11 травня 1932 виступив в газеті «Правда» із статтею про свій досвід, що поклав почало «ізотовському руху». У 1933 організував на шахті ділянку — школу для підвищення кваліфікації молодих забійників за допомогою інструктажа на робочому місці. Школи під назвою «ізотовських» набули широкого поширення. У перші дні виникнення стахановського руху І. 11 вересня 1935 виконав за зміну більше 30 норм, добувши 240 т вугілля; 1 лютого 1936 він встановив новий світовий рекорд — 607 т вугілля за 6 ч роботи. У 1935—37 І. вчився в Промисловій академії в Москві. З кінця 1937 працював на керівних постах у вугільній промисловості. На 18-м-коді з'їзді КПРС (1939) був вибраний членом Центральної ревізійної комісії. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
