Ізолятор (мед.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ізолятор (мед.)

Ізолятор (франц. isolateur, від isoler — відокремлювати, роз'єднувати) (медичний), спеціально обладнане приміщення, призначене для ізоляції хворих, а також осіб, що були у контакті з інфекційними хворими або виявилися в зоні особливо небезпечних інфекцій. Найбільш досконалий тип І. — бокс з окремим входом і виходом. Для менш строгої ізоляції використовують І. типа напівбоксу, палати, що шлюзуються і боксированниє. Влаштовуються І. також в яслах і дитячих садах, піонерських таборах, санаторіях, будинках відпочинку і так далі

  При необхідності І. можна організувати в тимчасово пристосованих приміщеннях (квартири, окремі кімнати). У військових, особливо польових, умовах для ізоляції хворих використовують удома, притулки, землянки, намети, курені і тому подібне У цих випадках І. мають бути віддалені від інших підрозділів і розташовуватися в стороні від доріг руху, житлових приміщень, продовольчих складів, кухонь, джерел водопостачання і тому подібне Для І. виділяються спеціальне майно, дезинфекційні засоби, постільне приладдя, білизна і одяг для хворих, посуд, предмети відходу, медикаменти, інструментарій, спецодяг для персоналу і ін. До роботи в І. допускається персонал, добре виучений прийомам звернення з інфекційними хворими і заходам особистої профілактики. При необхідності персоналу І. проводять щеплення. І. для хворих тварин — бокс з окремим входом і виходом. І. має бути віддалений від житлових і тваринницьких споруд не менше, ніж на 200 м. При вході в І. у підлозі владнують поглиблення для плоских ванн, в які кладуть повсть або мати, просочені дезинфікуючою рідиною. На м'ясокомбінатах обладнали І. місткістю до 1% добового вступу худоби.