Ігумнов Костянтин Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ігумнов Костянтин Миколайович

Ігумнов Костянтин Миколайович [19.4(1.5) .1873, Лебедянь, нині Липецької області, — 24.3.1948, Москва], радянський піаніст, народний артист СРСР (1946), доктор мистецтвознавства (1940). Закінчив Московську консерваторію в 1894 по класу фортепіано П. А. Пабста. У 1895 брав участь в Міжнародному конкурсі ім. А. Г. Рубінштейна в Берліні. Дебютував в Москві в 1895. З 1899 професор Московської консерваторії, в 1924—29 її ректор. Гра І. відрізнялася ліричною проникливістю, тонким смаком, благородством стилю, співучістю і красою звуку. Прославився інтерпретацією циклу «Пори року» П. І. Чайковського і іншими його вигадуваннями для фортепіано

  І. — творець однієї з найбільших радянських шкіл піанізма, світовою популярністю, що користується. Серед учнів: Н. А. Орлів, І. А. Добровейн, Л. Н. Оборін, Я. Ст Флієр, М. І. Грінберг, А. Л. Іохелес, Я. І. Мільштейн і ін. Державна премія СРСР (1946). Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

  Літ.: Мільштейн Я., Виконавські і педагогічні принципи До. Н. Ігумнова, в кн.: Майстри радянської піаністічеськой школи, М., 1954 Рабіновіч Д., Портрети піаністів, М., 1962.

 

К. Н. Ігумнов