івано-франківська область (до 1962 — Станіславськая область), на заході УРСР. Утворена 4 грудня 1939, після возз'єднання Західної України з УРСР. Площа 13,9 тис. км. 2 . Населення 1264 тис. чіл. (1971). Ділиться на 14 районів, має 13 міст і 26 селищ міського типа. Центр — м. Івано-Франківськ.
І.-Ф. область нагороджена орденом Леніна (1967).
Природа. Область розташована на стику Східно-європейської рівнини і Карпат. По характеру рельєфу територія області ділиться на 3 частини: рівнинну, лісостепову — Придністров'я; середню предгірну — Прикарпаття; південно-західну гірську — Карпати, яка займає майже половину території області. На північно-східній околиці її лежать рівнини Ополья і Покутья. Поверхня їх в західній частині горбисто-грядкова, з висотою до 300—400 м-код , в східній частині пологоволністая, висотою 200—300 м. Центральна частина території області — горбисто-грядкові передгір'я (Прикарпаття), що приймають місцями нізкогорний характер, з висотою до 400—600 м-код . На Ю.-З.(південний захід) області розташовані гори, створюючі ряд витягнутих із З.-З.(північний захід) на Ю.-В.(південний схід) хребтів, що відділяються один від одного поперечними і подовжніми долинами і створюючих системи Східних Беськид (1363 м-код ), Горган (1818 м-код ) і Покутських гір (1491 м-код ); є відособлені масиви Черногора (найвища точка — гора Говерла, 2061 м-код ), Чивчин і Грінявських гір.(міський)
Клімат помірно континентальний. У Придністров'ї і Прикарпатті зима досить м'яка (середня температура січня від —4 до —5,5 °С), літо тепле (іюль18—19 °С). Опадів 500—800 мм в рік. Тривалість вегетаційного періоду до 210—215 діб. У Карпатах клімат суворіший і вологіший і сильно міняється з висотою; середня температура січня знижується від —6 до —9 °С, липня від 17 до 6° З; кількість опадів збільшується від 800 до 1400 мм і більш. Вегетаційний період скорочується до 90 діб.
Головні річки — Дністер (з припливами Гнила Липа, Ломніца, Бистріца) і Лозина (з основним припливом Черемош). Повінь навесні і дощові паводки влітку. Річки використовуються як джерела гідроенергії і для лісосплаву.
грунтово-рослинний покрив міняється з висотою. На рівнинах переважають сірі лісові оподзоленниє грунти і чорноземи оподзоленниє, в передгір'ях — дерново-підзолисті грунти, в горах — бурі гірничо-лісові різній мірі оподзоленності, дерново-буроземні і гірничо-лугові дернові і торф'янисті. Рівнини і передгір'я в значній мірі розорані. Близько 35% території покрито лісом. Переважають дубові, дубово-букові і дубово-грабові (на рівнинах), буково-дубові, букові і буково-ялицеві (у передгір'ях) ліси. У горах в нижній частині схилів переважають змішані ліси (в основному з буку, ялиці і ялини), у верхній частині — хвойні, переважно ялинові ліси. Найвищі вершини (з висотою 1400—1600 м-коду ) зайняті високогірними лугамі-полонінамі: субальпійськими до 1850—1900 м-код і альпійськими понад 1900 м.
В лісах водяться благородний олень, європейська косуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка і ін. З птиць зустрічаються дрозди, дятли, сови, глухар, тетерук і ін.
Населення. Основне населення — українці (95% в 1970), проживають також російські (3,7%), поляки (0,5%). Середня щільність 90,9 чіл. на 1 км. (1971). На рівнинах і в Прикарпатті щільність населення досягає 120—140 чіл. на 1 км. 2 і більш, в горах знижується до 58 чіл. на 1 км. 2 . Міського населення 31% (1971). Міста: Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Долина, Галич і ін.
Господарство. Всесторонній економічний розвиток області почався після возз'єднання Західної України з УРСР. Загальний об'єм продукції промисловості в 1971 в І.-Ф. о. зріс в порівнянні з 1940 в 16 разів. Провідні галузі промисловості: нафтова, газова, хімічна, машинобудівна, лісова і деревообробна. Виробництво електроенергії — Бурштинськая ГРЕС(державна районна електростанція) (селище Бурштин). Видобуток і переробка нафти ведуться в Долині, Надвірній, Биткове, газу — в Надвірній, Долині, Богородчанах. На території області бере почало газопровід «Братерство» (Долина). Хімічна промисловість представлена Калушським хіміко-металургійним комбінатом (мінеральні добрива і інша продукція), лісохімічним (Вигода) заводом. Найважливіші підприємства машинобудування і металообробної промисловості: приладобудівний, локомотіворемонтний, авторемонтний заводи (Івано-Франківськ), завод з.-х.(сільськогосподарський) машин (Коломия). Деревообробна промисловість розвинена в Коломиї, Вигоді, Брошнев-облозі, Надвірній Верховіне, Солотвіне; меблева — в Івано-Франківську, Болехове, Отине, паперова, — в Коломиї. Серед галузей харчової промисловості головне місце займає цукрова (Городенка; Бовшевський завод) і спиртна (Івано-Франківськ, Снятин, Подгайчики). Є тютюново-ферментативний (Заболотов), пивоварні (Івано-Франківськ, Коломия, Калуш), сироварні (Коломия, Галич, Городенка і ін.) для масла заводи, м'ясокомбінати (Івано-Франківськ, Коломия) і ін. підприємства. У легкій промисловості виділяються шкіряно-взуттєвий комбінат (Івано-Франківськ), шкіряні заводи (Івано-Франківськ, Болехов), взуттєва, гардинова, ткацька, швацька, щіткова (Коломия), трикотажна, швацька, художніх виробів (Івано-Франківськ), хутряна (Тисменіца) фабрики; розвинене виробництво килимів (Косов, Кути, Коломия). Виробництво будматеріалів — залізобетонних виробів, цеглини, цементу (Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Болехов, Коломия, Ямніца). Широко поширені художні промисли: різьблення по дереву, інкрустація, ткацтво, вишивка, виготовлення килимів, кераміка (Косов, Коломия, Верховіна і ін.).
Сільське господарство представлене як землеробством, так і тваринництвом. У 1971 були 252 колгоспи і 20 радгоспів. У земельному фонді рілля складає 51,3%, сінокоси 9,6%, пасовища 12,5% (1970). Вся посівна площа в 1971 — 413,4 тис. га , у тому числі зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза) займають 173,3 тис. га , технічні (цукровий буряк, льон-довгунець) 44,0 тис. га , картопля 55,6 тис. га , овочі 7,7 тис. га , кормові 132,5 тис. га . Розвивається садівництво (яблука, сливи, груші, вишня, волоський горіх і ін.). Площа земель з осушною мережею 65,2 тис. га (1971). Основні масиви пшениці, кукурудзи, ячменю і цукрового буряка зосереджені на рівнині і в передгір'ях; тут же переважно розвинено садівництво. У тваринництві провідне місце належить м'ясо-молочному скотарству. Поголів'я (на 1 січня 1972, тис.): великої рогатої худоби 533,4 (у тому числі корів 229,2); свиней 267,7; овець і кіз 116,3. Найбільший розвиток тваринництво має в гірничокарпатській зоні. Розвинені птахівництво і штучне риборазведеніє в ставках, озерах і річках.
Загальна довжина залізниць 493 км. (1970). Найважливіші залізничні лінії: Львів — Івано-Франківськ, Івано-Франківськ — Чернівці, Івано-Франківськ — Стрий, Івано-Франківськ — Рахов; крупні залізничні вузли — Івано-Франківськ, Коломия і Делятін. Протяжність автомобільних доріг 5,3 тис. км. , у тому числі з твердим покриттям 4,2 тис. км. Найважливіші напрями автодоріг: Івано-Франківськ — Львів, Івано-Франківськ — Коломия — Чернівці, Івано-Франківськ — Делятін — Рахов, Івано-Франківськ — Стрий — Мукачево — Ужгород, Івано-Франківськ — Коломия — Косов — Верховіна.
Культурне будівництво і охорона здоров'я. В 1911/12 навчальному році на території області було 735 загальноосвітніх шкіл (156,9 тис. учнів), вищих і середніх спеціальних учбових закладів не було. У 1970/71 навчальному році в 846 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалися 244 тис. учнів, в 15 професійно-технічних училищах що 8610 вчаться, в 17 середніх спеціальних учбових закладах 12,7 тис. учнів, в 3 вузах (медичному, педагогічному, інституті нафти і газу — в Івано-Франківську) 13,4 тис. студентів. У 1970 в 234 дошкільних установах виховувалося 20,2 тис. дітей. На 1 січня 1971 в І.-Ф. о. працювали: 961 масова бібліотека (10,3 млн. екземплярів книг і журналів); музично-драматичний і ляльковий театри, філармонія, Державний гуцулський ансамбль пісні і танцю (у Івано-Франківську): 4 музеї — івано-франківський краєзнавчий (філії — Музей партизанської слави в Яремче, літературний музей І. Франко в селі Кріворівна і ін.), Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини, Русовський літературно-меморіальний музей Ст Стефаника, Снятінський літературно-меморіальний музей М. Черемшини; 824 клубних установи, 846 кіноустановок; позашкільні дитячі установи — 27 палаців і будинків піонерів, 13 спортшкол, 2 станції юних техніків і ін.
Виходять обласні газети: «Прікарпатська правда» («Прікарпатськая правда», з 1939), «Комсомольський прапор» («Комсомольський прапор», з 1958) українською мовою.
Обласне радіо веде передачі за однією програмою на українській і російській мовах, ретранслює передачі з Києва і Москви.
На 1 січня 1971 в І.-Ф. о. функціонувало 152 лікарняних установи на 12,1 тис. ліжок (9,5 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 2,9 тис. лікарок (1 лікарка на 435 жителів). У Карпатах розташовані кліматичні курорти: Яремча, Ворохта, Татаров, в Придністров'ї — бальнеогрязевой — Черче . Основний туристський центр — Яремча.
Літ.: Грігорьев А. М., Станіславська область, Київ, 1957; Койнов М. М., Природа Станіславської області, Львів, 1960; Корецький Л. М., Паламарчук М. М., Географія промісловості Української РСР, Київ, 1967; Народне господарство Iвано-Франківської області, Стат. збірник, Kіїв—Львів, 1968; Народне господарство Української РСР в 1967 році. Стат. щорічник, Kіїв, 1968; Природа Українських Карпат, Львів, 1968; Фізіко-географічне районування Української РСР, До., 1968; Iсторія міст і cіл Української РСР. Iвано-Франківська область, До., 1971.
